Як ми повертали депозитні кошти БАЗИС банку

Содержание

Я була клієнткою ПАТ "АКБ "БАЗИС". На той час коли у квітні 2012 року Нацбанк ввів у ПАТ "АКБ "Базис" тимчасову адміністрацію і визнав банк неплатоспроможним у мене був діючий депозитний вклад.

 

Базис банк депозит


Карантин затягивается!

Предлагаем подборку быстрых кредитов на все случае жизни!

Оформить кредит за 3 минуты

0% первый кредит. Акции и бонусы в подарок. Просто сфоткай паспорт и код!


 

Частину вкладу, яка підлягає гарантованому відшкодуванню ФГВФО я одержала у 2012р. А решта, які не підлягали відшкодуванню ФГВФО: 23704,95грн, були визначенні як кредиторські вимоги і повинні були перераховані мені в четверту чергу ліквідатором банку (вимога про визнання кредиторських вимог від 04.09.2012р. - додаток 1). Але ці кредиторські вимоги так і не були виплачені - ліквідатором за 2 роки нічого не було зроблено.

В 2014 році влада в Україні змінилась і банк легко оскаржив свою ліквідацію - 14 серпня 2014 року Окружний адміністративний суд Києва прийняв постанову, згідно з якою ліквідація банку "Базис" була визнана незаконною. Структури банку активно через суди стали повертати втрачені активи, відсудили у нацбанка чималі кошти, вели чергу судових процесів з боржникам. Ми чекали що і нам повернуть борг, але банк вирішив ігнорувати свої забов’язання перед вкладниками.

Вичерпавши усі можливості вирішити проблему боргу в позасудовий спосіб (усі наші звернення були проігноровані), ми звернулися до суду. У травні 2017р. до Комінтернівського районного суду в м. Харків була подана позовна заява про стягнення боргу по депозитному вкладу. Також в позові до суду ми визначили бажання скористатися правом на компенсацію інфляційних втрат та річних відсотків відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, так як за час прострочення виплати боргу заборговані кошти досить знецінелись (більш ніж в три рази!). За цим позовом 16.03.2017р. суд відкрив справу № 641/1649/17. 31 травня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова вирішив наші позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з «АКБ «Базис» суму боргу та судовий збір, відмовивши в праві на компенсацію за прострочення виплати боргу, аргументувавши тим що в період ліквідації банку діяв мараторій на виплату санкційних виплат.

Хоча мараторій вже давно скінчився і з 21.10.2014 відповідач функціонує в звичайному режимі(рішення Комінтернівського районного суду від 31.05.2017 - додаток 2). У червні 2017р. до Апеляційного суду Харківської області на рішення Комінтернівського районного суду від 31 травня 2017 у справі №641/1649/17 нами була подана апеляційна скарга з проханням вважати рішення таким, що не відповідає правомірному розгляду справи відповідно до встановлених судом обставин. Але Апеляційний суд не став розглядати апеляцію по суті і вирішив повернути справу на перегляд до тієї ж судді (Колодяжна І.М.) до того ж районного суду (Ухвала Апеляційного суду в Харківській області від 31.08.2017 - додаток 3).

04 липня 2017 р. Комінтернівський районний суд призначив справу до розгляду 11 липня 2017, а потім переніс на 19 жовтня 2017 р. До розгляду справи ми зробили додаткове роз'яснення наданих нам законом України прав, що до компенсації збитків від прострочення виплати боргу. Так згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Це є спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Також ознайомившись з аналізом узагальнень судової практики розгляду споров, пов’язаних із відповідальністю за порушення грошового зобов’язання та неустойкою, відповідно до статтей 1 и 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню.

Аналогічні справи з вимогами сплатити компенсацію за прострочку виплати боргу до «АКБ «Базис» є в Єдиному реєстрі судових рішень України і ці рішення схвальні (640/20206/15-ц, 640/20265/15-ц). Тому дивно, чому суддя Колодяжна І.М. через 5 місяців знов проігнорувала наші вимоги і винесла рішення яке є копією рішення від 31.05.2017р. (рішення Комінтернівського районного суду від 19.10.2017 - додаток 4). Нам не було дано відповідь, чому нам відхиляють законне право на компенсацію. Суддя порадив дочекатися рішення і шукати відповідь там, а воно повністю зівпадало з попереднім і так виходить, що наші роз'яснення були проігноровані...

Так, ми знов подали апеляційну заяву до Апеляційного суду Харківської області (кидати справу на пів-дорозі ми ще гадали не доцільно). І 02 листопада 2017 року було відкрито апеляційне провадження по справі. Розгляд справи було назначено на 29 листопада 2017р. де суд апеляційної інстанції відхилив нашу скаргу. Суддя Кружиліна О.А. рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова 19 жовтня 2017 року залишила без змін. В обгрунтуванні рішення визначається, що "з 22 жовтня 2014 року, за який позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3% річних, «АКБ БАЗИС» перестав бути банківською установою, внаслідок чого підстав вважати, що він користувався грошима позивача у зв'язку з чим повинні бути нараховані відсотки та інші штрафні санкції, у суду немає" (Ухвала Апеляційного суду від 29.11.2017 - додаток 5).

Досить дивно як суддя трактую статтю 625 ЦК України, де чітко прописано "боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми", тим більш дивно, що сама суддя Кружиліна О.А. вже приймала рішення до аналогічної справи (636/5220/15-ц), де рішенням від 31 травня 2017 року визначила суму заборгованості АКБ «БАЗИС» за депозитним вкладом і з нарахованими процентами, і з урахуванням індексу інфляції! І як шо, відмову наших прав у суді першої інстанції ми вважали низькою кваліфікацією у таких справах судді Колодяжной І.М., то в рішенні судді Апеляційного суду Кружиліной О.А. бачимо корупційну складову. Тому ми звернулися до наглядових органів: вищої ради правосуддя, прокуратури Харківської області та національного антикорупційного бюро з проханням перевірити законність винесеного рішення. Відповіді були приблизно однакові - це не є їх справою...

У рішенні Апеляційного суду було зазначено, що касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України. Але на той час він вже не приймав касаційних скарг і з 15.12.2017р. припинив свою діяльність і був ліквідований. Таким чином ми не змогли подати касаційну скаргу, до того ж ми підрахували свої витрати на судові сбори, юридичне та організаційне забезпечення і прийшли до висновку, що ці затрати (біля 4х тисяч гривень) вже перевищили ту суму, яку ми планували витратити.

Як що нам рік тому доповіли б к яким невтішним висновкам ми дойдемо у судах і скільки нам це буде коштувати, ми мабуть відклали б наші вимоги, кудись де й досі порошаться акційні папери часів приватизації (це сумна іронія). Тому ми взяли паузу і вирішили зосередитися на поверненні той частини боргу, яку суд все ж таки визнав. Тим більш, у спільноті вкладників банку є переконання, що судова частина тяжби з АКБ "Базис" це тільки початок, а головна проблема - це фактична спроба повернення грошей через державну виконавчу службу (ДВС). Так успішних судових справ ми знаємо біля десяти, а про повернення грошей не чули жодної.

Схема відходу від сплати боргу така: після повернення в юридичну площину АКБ "Базис" змінив адресу реєстрації, з початку в Дніпетровськ (нині Дніпро), а потім, коли і в Дніпрі його стали турбувати кредитори, в місто Бахмут (раніше Артьомовск). Але майно боржника знаходиться тільки в м.Харків (це був банк с регіональною мережею відділень). Вибір реєстрації в місті Бахмут, ще додатково ускладнює процедуру повернення боргу тим, що це прифронтова зона АТО (антитерористична операція на сході України), а відділення виконавчої служби знаходяться в Херсонський області. Що робить таку процедуру нездійсненною.

Тому коли ми 13.03.2018р. з заявою, з виконавчим листом та квитанцією про сплату звернулися до міжрайонного відділу державної служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків. ми наголошували що відповідно до статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, згідно до частини першої статті 20 Закону визначено, що право вибору місця виконання належить стягувачу. І ми наполягаємо саме на виборі "місцезнаходженням його майна" і в канцелярії ДВС це сприйняли і зареєстрували нашу заяву.

Далі ми стали чекати виконавчих дій і коли 17.04.2018р. звернулися за інформацією про справи до державного виконавця, нам видали відмову на провадження від 04.04.2018р. (Відмова ВДВСУ у виконавчому провадженні від 04.04.2018 - додаток 6) з посиланням що боржник знаходиться за адресою, яка не відноситься за територіальністю до відділу державної служби по Основ'янському та Слобідському районах. Хоча в заяві ми саме наголошували на місцезнаходженні колишнього відділеня банку по вул.Плеханівська 85 (а також пер.Мар'яненко 4) яке відноситься за територіальністю до відділу державної служби.

Ми оскаржили цю відмову, але нам віддали документи і дали пораду їхати шукати виконавчу службу до якої відноситься місце проживання боржника: чи в сам Бахмут , чи в Херсонську область, але крім транспортних, організаційних витрат ми нічого там не знайдемо, майна боржника там немає. Ми продовжуємо відносини з місцевим відділом виконавчої служби, але без просування: йде затягування часу, питання не вирішуються, на даний час ми чекаємо відповіді на нашу скаргу щодо вибору відділення. Така відстороненість державних службовців від виконання покладених на них завдань, призводить у "глухих кут" вирішення правових питань.

Виникає думка, що ці перешкоди не випадкові, а цілком штучні. Для цих чиновників сума яку я хочу повернути - це зарплата десь за два місяці, а для мене - це суттєва втрата. При тому, що я пенсіонерка, ветеран праці з "гарячим" стажем роботи (тобто шкідливі або важкі умови роботи в літейному та гальванічному цехах), я отримую досить маленьку пенсію (1644грн. - біля 50евро). Тому дуже сподіваюсь на європейське законодавство, до якого, як ми чули, хочуть долучитися українські можновладці, яке вкаже на помилки судочинства в нашій справі.

Хотілось би щоб чиновники причетні до зволікань у нашій справі були покарані і нарешті то вирішили нашу справу с поверненням боргу, а також компенсації за прострочення боргового забов'язання та за моральні втрати. стаття 6: право на справедливий судовий розгляд справ, пов’язаних із цивільною та кримінальною проблематикою; стаття 13: право на ефективний засіб правового захисту; Порушення права на справедливий судовий розгляд справ, які були допущені безпосередньо та особисто до мене - це відмова у компенсації за прострочення виплати та знецінення боргу передбачених законом. стаття 625 ЦК (цивільного кодексу) України:"боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Боржник не звільняється відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання." та статті 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань": "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню." А також перешкоджання ефективному засобу для повернення боргу. стаття 20 Закону України "Про виконавче провадження" :"виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, згідно до частини першої статті 20 Закону визначено, що право вибору місця виконання належить стягувачу." Мені відмовлено від вибору відділення за місцезнаходженням майна боржника. Зазначені права Закону України були проігноровані державними службовцями що до мене. Штучні перепони роблять їх непереборними і змушують мене відмовитись від моїх законних прав. Відмова на право на справедливий судовий розгляд справ. Повернення боргу по депозитному вкладу. Відмова передбачених законом компенсацій від інфляційних втрат, а також прострочення виконання грошового зобов'язання. Відмова на право на ефективний засіб правового захисту.

Відмова на вибір місця відділення державного виконання. Ми зверталися до суду першої інстанції (Комінтернівського районний суд), потім оскаржували в апеляційному суді, після повернення до суду першої інстанції на перегляд, знов оскаржували рішення таким, що частково не відповідає нормам права. Після того як апеляційний суд проігнорував фактичні обставини справи у нас була формальна можливість подати касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України. Але на той час він вже не приймав касаційних скарг і з 15 грудня 2017р. припинив свою діяльність і був ліквідований. Також ми звертались до наглядових органів: вищої ради правосуддя, прокуратури Харківської області та національного антикорупційного бюро, що до невиконання службовцями наших законних прав, але марно. Дата останнього судового рішення по справі № 641/1649/17 це ухвала Апеляційного суду Харківський області від 29.11.2017р.

Після відмови повернення компенсації втрат від прострочення виконання грошового забов'язання ми звернулись до ДВСУ (державної виконавчої служби України) за поверненням саме номінального боргу, але нам було відмовлено в виборі відділу виконавчої служби де є можливість знайти майно боржника. Відмова від 04.04.2018р. Це фактично є відмовою на практичну можливість повернути хоть щось.

Після того як апеляційний суд проігнорував фактичні обставини справи у нас була формальна можливість подати касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України. Але на той час він вже не приймав касаційних скарг і з 15 грудня 2017р. припинив свою діяльність і був ліквідований.

Звернення до наглядових органів теж не принесло успіху " п.с. повторюсь нашу скаргу завернули, а провадження в исполнительной службе так и не открыли, банк-боржнык в "стані припинення" благополучно банкротится(( хоть с трудом вернули из ВДС авансовый платёж))

Комментарии (0)

Оставьте свой комментарий

  1. Указав свой E-mail Вы получите ответ на почту.
0 символов
Вложения (0 / 3)
Share Your Location
Здесь ещё нет оставленных комментариев.

Так же будет интересно почитать


Бесплатная банковская консультация!

Задавайте любые финансовые вопросы...

На Ваши вопросы отвечают специалисты банков!